Село Шершенці на півночі Одеської області стало символом боротьби українських сіл за своє існування. Молодь масово виїжджає до міст, школи та аптеки знаходяться під загрозою закриття, проте місцеві жителі не замирають.
Життя в Шершенцях
Лариса та Іван Ямпольські – дві людини, які залишилися в селі, хочуть показати, що тут ще є життя. У них власне господарство, корова, огороди, на яких вони працюють без вихідних. Для них це не тільки джерело доходу, а й спосіб збереження традицій та культури.
Туристичний потенціал
У селі Шершенці є унікальні пам’ятки історії та архітектури, таких як водяні мельниці, «домики хоббитів» та старовинна церква. Все це може стати основою для розвитку туризму в регіоні. Проте війна та пандемія зупинили роботу над туристичним маршрутом «Шпаков путь», який мав пройти через село.
Люди в Шершенцях живуть за рахунок власного господарства. У них є корови, огороди, на яких вони працюють. Це не тільки джерело доходу, а й спосіб збереження традицій та культури. Проте село потребує підтримки, особливо у сфері освіти та медицини.
Проблеми села
- від’їзд молоді до міст
- закриття шкіл та аптек
- відсутність робочих місць
У селі Шершенці є школи, проте їх існування під загрозою. Якщо школи закриються, це призведе до ще більшої ізоляції села та зменшення кількості населення.
Люди в Шершенцях борються за своє майбутнє, хочуть зберегти свою культуру та традиції. Проте їм потрібна підтримка влади та громади.